В житті – звичайна дівчина, але на футбольному полі вона одна з«Пантер» - дівочої футбольної команди Умані, які впевнено прокладають дорогу до світової першості. Чому уманська школярка вирішила займатись футболом і що довелося змінити в собі, аби здобувати перемоги, поділилася Лілія Моспан – 16-річна учениця 14-ї школи, яка отримала звання кращого захисника Чемпіонату України категорії U16.
Чому саме футбол? Є чимало інших видів спорту, більш жіночих – танці, акробатика.
- Мій батько – футболіст. Ще з дитинства я ходила з ним на стадіон, гралась м’ячем, дивилась, як він тренується. Мені це подобалось і, коли я вже почала задумуватись, чим же я хочу займатись, я, навіть не вагаючись, обрала футбол і пішла у жіночу команду «Пантери» ДЮСШ № 1.
Футбол – командна гра. Як тебе прийняла команда? Чи не було у вас сварок?
- Команда виявилась досить привітною та дружньою, у мене одразу склались гарні відносини з усіма дівчатами. Тренер нас мотивує, показує, що лише в команді ми можемо стати чемпіонами. Тому взаємопідтримка, гарний настрій та впевненість – це головне.
Як минали твої перші ігри? Що ти відчувала, коли виходила на поле?
- Взагалі, емоції переповнювали. Спочатку, я дуже хвилювалась, адже це не просто тренування, а серйозна гра. Я розуміла, що я не хочу підвести свою команду. Але з часом, я помітила, як тільки я виходжу на поле, одразу всі хвилювання зникають і я повністю віддаюсь улюбленій справі.
Як реагують твої однолітки на те, що ти, дівчинка, займаєшся футболом?
- Ну, тут вже важко сказати, кожен реагує по-своєму. Хтось засуджує і кричить, як дівчина може займатись чоловічою справою. А хтось навпаки хвалить і щиро радіє за мене. Особисто я не реагую на думку оточуючих, тому що самостійно вирішую, чим мені займатись. Більше того, я не вважаю футбол чоловічою справою, адже є багато жінок, які досягли успіхів у цьому виді спорту.
Ти вже більше, ніж 3 роки займаєшся футболом. Що це тобі дає?
- Важко дати відповідь на питання, чому і навіщо ти займаєшся улюбленою справою… Мабуть, бо мені це подобається. Кожне тренування, гра, для мене, як насолода. А якщо говорити про матеріальні та фізичні цінності, то як для дівчини – це, в першу чергу, підтягнуте тіло.
Завдяки футбольним змаганням та зборам я познайомилась з багатьма прекрасними людьми та відвідала безліч міст України, а також Польщу, Македонію, Сербію, Білорусь.
Окрім цього, моє хобі є для мене ще й роботою. Я отримую заробітну плату і, якщо чесно, пишаюсь цим. Адже це дає мені можливість забезпечувати себе самостійно, хоча б трішки.
Ти стала найкращим захисником Чемпіонату України, як ти вважаєш, твоя мрія, стати успішною футболісткою здійснилась?
-Я вважаю, що чогось неймовірного я не досягла. Але те, що маю, також можна вважати непоганим результатом. Кожного року ми з командою займаємо призові місця на турнірах. Можу сказати, що я вважаю хорошим досягненням те, що я підписала контракт з командою «Пантери» на два роки та граю за жіночу збірну України до 17-ти років. Звичайно, це не кінець моєї кар’єри, я працюю над собою і розвиваюсь, отже – це вже можна вважати маленьким успіхом та кроком назустріч до своєї мрії.
Як ти плануєш далі розвиватись у цьому виді спорту?
-Тут все залежить від того, в яке місто я поступлю після школи. Але знаю точно, що зупинятись на півшляху я не маю. Я буду шукати можливості, працювати, самовдосконалюватись і, все-таки, стану дійсно гідною українською футболісткою.
Источник информации: http://vch-uman.in.ua/material.php?id=3192
Теги: Пантеры, Лилия Моспан |
Статистика
