В успіху будь-якої справи (жіночий футбол, звісно, не виняток) дуже важливим чинником є характер людини, яка нею займається. Про гравця національної жіночої збірної України з футболу Тетяну Романенко можна сказати не тільки, що це приваблива тендітна дівчина, але й що це футболістка зі справжнім спортивним характером. Не дарма ж саме її гол у ворота збірної Уельсу приніс нашій команді перемогу, яка дозволила вийти у плей офф відбору чемпіонату світу. Про характер Тетяни свідчить і той факт, що недавно вона погодилася на пропозицію перейти у команду «Сувон» із далекої Південної Кореї. Про свій шлях у футболі Тетяна Романенко погодилася розповісти відвідувачам сайту wfpl.com.ua та читачам тижневика «ФутболПростір».
- Тетяно, хто надихнув вас на активні заняття футболом і хто є прикладом у футболі, принаймні, це – футболіст чи футболістка?
- Ніхто, я з дитинства бігала з хлопчиками у дворі, грала у футбол, не пам'ятаю себе без м'яча. Коли мама мені купила першу футбольну форму, на ній було ім'я Марсело Саласа – чилійського футболіста, він і став моїм першим кумиром, коли ж я виросла і стала професійно займатися футболом, то це однозначно був Рональдіньо, він кращий для мене.
- Чи можете назвати свої сильні сторони як футболістки і аспекти майстерності, над якими вам треба посилено працювати?
- Важко себе оцінювати, з боку видніше, але все ж можу сказати, що у мене хороша швидкість і техніка роботи з м'ячем. Слабкі сторони, напевно, гра головою.
- Чи задоволені ви загалом своїми виступами за збірну України у минулому році – як відомо, у двох матчах ви забили вирішальні голи, а в деяких інших проявити всі свої здібності, напевно, не вдавалося? Якщо згодні з таким твердженням, скажіть, будь ласка, з чим це пов'язано?
- Я була б задоволена, якби збірна України поїхала на чемпіонат світу в Канаду, але цього не сталося, тому – ні. Так, я рада, що ці голи принесли перемогу і команда змогла набрати потрібні очки та пройти у стикові ігри. Та в цілому цей рік був вдалим для мене у збірній, звичайно, були ігри, де не вдалося себе проявити в повній мірі і я про це дуже шкодую.
- Враховуючи той факт, що у минулому відборі на чемпіонат світу ви, перебуваючи на позиції півзахисника збірної України, забили шість голів і зробили три результативні передачі, виникає питання: де ви відчуваєте себе комфортніше – попереду чи у центральній частині поля?
- Мої улюблені позиції – це лівий і центральний півзахисник, на жаль, у збірній мені не вдається допомагати в центрі, так як є більш досвідчені гравці, але зліва у півзахисті я дуже комфортно почуваюся. Думаю, напад – це не моє.
- Яку з подій вважаєте головною у своїй футбольній кар'єрі?
- Поїздка на чемпіонат Європи, золота медаль чемпіонату України та бронзова медаль чемпіонату Росії.
- Чи довго вагалися, вирішуючи, чи прийняти пропозицію про перехід у південнокорейський клуб? Чому вирішили залишити «Кубаночку»? І чому саме «Сувон» (Південна Корея)?
- Хотілося б пограти в Європі, але виникли проблеми з робочою візою, тому пропозицію від корейського клубу я порахувала дуже цікавою, оскільки рівень футболу досить високий і хотілося випробувати себе десь за межами СНД. У «Кубаночці» я провела чотири роки, ні про що не шкодую, це був відмінний досвід для мене як футбольний, так і життєвий, але треба йти далі.
- Розкажіть про свою нову команду, як вас зустріли, які створили умови, які ваші перші враження?
- Зустріли добре, нагодували, напоїли, одягли і навіть аплодували))) Живемо на базі, але поки що мені не вдалося там побувати, так як я відразу приєдналася до командних зборів, які проходять на острові Чеджоу. Поки враження тільки позитивні.
- Як вам місто і де ви проживаєте?
- Про місто я вже говорила, ще його не бачила, а острів Чеджоу дуже мені подобається.
- Для всіх гравців, що грають за кордоном, перша проблема – це мовний бар'єр. Як у вас справи з розумінням гравців у команді, якою мовою вони говорять? Чи вивчили кілька фраз корейською?
- Так, з мовою виникають труднощі – не так на побутовому рівні, як більше на тренуваннях, при вправах або підказках у грі. Іноді важко зрозуміти, що від тебе хочуть. Треба бути дуже сконцентрованою і уважно стежити за тим, що і як роблять товариші по команді.
Звичайно, коли живеш у країні, де ти не знаєш жодного слова, волею не волею, а щось та вивчиш. Ну, я знаю кілька фраз: здрастуйте (аніасеу), дякую (камсаміда), добраніч (ДжаіДжа), і кілька фраз з футбольного лексикону. Але, думаю, надалі мій словниковий запас корейської мови збільшиться, наприклад щоб прийти в ресторан і запитати, чи є у вас українська кухня))))), бо їдять корейці один рис – зранку, вдень і ввечері.
- Із ким у команді ви встигли вже подружитися?
- Я намагаюся по можливості спілкуватися з усіма (наскільки це можливо), але, на жаль, ми розмовляємо різними мовами, є кілька людей, які розуміють пару слів англійською, але в основному тут її мало хто знає, я б навіть сказала не знають зовсім. Я живу і спілкуюся з футболісткою з Румунії, вона дуже добре знає англійську і навіть кілька слів російською, які я вам не скажу.
- Який графік тренувань у команді? З чого все починається?
- Практично кожен день по два тренування, через кожні два дні тренажерний зал і багато товариських ігор, практично всі корейські команди живуть за таким графіком на зборах. На початку було важко, але поступово звикаю. На зборах, як і скрізь, підйом, сніданок, тренування, обід, тренування, вечеря або замість одного тренування гра. Коли повернемося в Сувон, там трошки по іншому, о сьомій ранку підйом, пробіжка, сніданок, обід і тренування.
- Чи помітна вже різниця у фізичній підготовці між, скажімо, гравцями національної збірної України і гравцями «Сувона»?
- Корейці дуже витривалі, я б сказала, дуже дуже дуже витривалі, коли у нас вихідний, багато встають вранці і йдуть на пробіжку, я поки що ні)))). Так само вони дуже швидкі та технічні, корейський, та й взагалі азіатський, футбол дуже відрізняється від європейського, тут все йде через короткі передачі, щось схоже на стиль гри «Барселони». У Європі ж грають у більш розмашистий футбол із довгими передачами, мені поки ще важко перебудуватися, але я думаю, до початку чемпіонату буду готова.
- До речі, хто тренер у команді – мужчина чи жінка? Можете порівняти тренера «Сувона» з тренером «Кубаночки», наприклад? Хто суворіший?
- Усі тренери – мужчини, перший тренер тут як сенсей, він втручається у тренувальний процес тільки при потребі. В іншому ж, більшість вправ і показує, як правильно робити, і розповідає все другий тренер. Не можу сказати, що тренер «Кубаночки» чи тренер «Сувона» суворі, просто у кожного своя методика роботи з гравцями.
- Як позначається на вас зміна часових поясів? Які труднощі ви відчуваєте?
- Зміна часових поясів проходила не легко, о восьмій вечора я іноді засинала, бо не могла боротися зі сонливістю організму і прокидалася о третій годині ночі, благо є інтернет, рідні та друзі, які спілкувалися зі мною під час мого безсоння))). Зараз вже звикла і з часовими поясами проблем більше не виникає.
- Чи доводилося Вам скуштувати національні страви, які?
- Ну, першою чергою, це, звичайно ж, рис!!! По поверненні на батьківщину я напевно на якийсь час виключу це блюдо зі свого раціону. Тутешня кухня взагалі дуже відрізняється, багато риби, завжди є суп з якихось інгредієнтів, не відомих мені. Але в цілому дуже смачно, а якби вони менше додавали чилі в усі страви, то було б ще смачніше. Їдять вони, сидячи на підлозі за маленькими столиками, і суп чи м'ясо іноді готують під час обіду або вечері на маленькій плиті.
- Які традиції є в команді?
- Мені дуже подобається одна традиція, коли тільки починається тренування, вся команда стає у коло і капітан вимовляє такі слова "ми – одна команда" і щось ще, поки що не знаю що, але обов'язково це дізнаюся.
Ярослав Рачковский и Максим Минин
Источник информации: http://wfpl.com.ua
Теги: Татьяна Романенко, Сувон |
Статистика
