Засновник ФК "Луганочка" Нікішин: Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки - wfpl.com.ua, женский футбол, Луганочка, Николай Никишин, женский футбол

Главная страница > Новости

Засновник ФК "Луганочка" Нікішин: Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки
Нікішин: Хотілося б більше розуміння у футбольних клубах та уряді України
07.09.2022 14.52

Засновник ФК "Луганочка" Нікішин: Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки - wfpl.com.ua, Луганочка, Николай Никишин, женский футбол

Микола Нікішин – спортивний журналіст, президент і головний тренер найстарішої в Україні жіночої футбольної команди "Луганочка", творець Футбольної асоціації жінок Луганської області і генеральний секретар Асоціації змішаного і жіночого футболу України. В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Нікішин розповів, що відбувається зі спортом в Україні після 24 лютого, чому спортсмени їдуть до Європи, про гендерну нерівність в українському спорті та проблеми, які через це виникають.

– Фінансування спорту завжди було недостатнім в Україні з економічних причин. А що змінилося після початку широкомасштабного вторгнення?

– Після 24 лютого ми потрапили у вакуум. Два-три місяці ніхто не міг зрозуміти, що відбувається і що буде далі зі спортом. Загалом в Україні фіксують величезний відтік спортсменів.

Наприклад, 25 лютого "Луганочка" мала грати у вищій лізі з футзалу, але війна все скасувала. Команди, із якими ми грали, опинилися за межами країни. В Україні залишилося лише шість команд, решта – за кордоном.

Одна з команд, "Перша столиця", одразу після вторгнення виїхала до Швейцарії. ФІФА знайшла спортивний табір для них. Команда там безплатно живе, харчується, тренується, а з вересня почне грати в четвертій регіональній лізі чемпіонату Швейцарії. І поки що не збирається повертатися в повному складі.

Або команда "Маріуполь". Її утримували Яна Винокурова та Карина Куликовська власним коштом відтоді, як почалася війна 2014 року. Усе тягнули на своїх плечах. Коли російські війська захопили Маріуполь, учасниці команди опинилися в окупації. Дівчата самостійно вибралися з міста, знайшли автобус і повернулися до Маріуполя. Вони розшукали всіх своїх гравців і вивезли їх. Урятували! Бо там люди сиділи без води й хліба, під постійними обстрілами, у жахливих умовах. Спочатку вони виїхали до Запоріжжя, а потім – до Болгарії. Болгарські друзі пішли назустріч, дали їм футбольну базу. Команда там живе і тренується. Це неймовірна історія.

– Команда "Луганочка", як свідчить назва, базувалася в Луганську. Із 2014 року – це окуповане місто. Ви – біженці зі стажем, як виживали весь цей час?

– Команду було сформовано 1987 року – це просто старожил серед усіх жіночих команд в Україні. Інші не дожили до сьогодні, а ми й далі боремося.

У 2014 році ми одразу виїхали з Луганська й розмістилися в Сумах. Там був Сергій Найденко, мій товариш, колишній гравець "Динамо" й "Зорі". Він допоміг нам облаштуватися. Але згодом він раптово помер. А ми так і залишилися в Сумах.

– Сумам цієї зими теж дуже дісталося. Як ви вибиралися?

– Перші дні ми були здивовані, не розуміли, що робити, що буде далі. Була якась надія… До 8 березня в Сумах було повне безвладдя. Чиновники покинули місто ще 23 лютого, а росіяни пройшли ним 24 лютого – і більше не поверталися.

9 березня ми виїхали. Деякі учасниці вирушили за кордон. Усіх, хто залишився у країні, ми зібрали й переїхали до Чернівців. Там є село Тисовець, де базується команда "Буковинська надія", яка торік була у вищій лізі. Ось ми там майже три місяці були на зборах. Із вересня будемо думати, де базуватися. Є пропозиції щодо Києва, можливо, тут і залишимося.

– У якому стані "Луганочка" зараз?

– На сьогодні в обоймі "Луганочки" орієнтовно 200 осіб від 13 до 50 років. Дві наші дівчинки опинилися на території Росії. Ми намагаємося їх повернути, просимо батьків, щоб вони привезли дітей у спортінтернат, але все складно.

Ми й далі ведемо переговори із чоловічими клубами, сподіваючись, що хтось візьме нас під крило. УЄФА вже навіть не рекомендувала, а на рівні закону вимагає: якщо є чоловіча команда з футболу, то має бути і жіноча. У Швеції це почалося в середині 1960-х. Це була перша країна, де на жіночий футбол почали виділяти більше коштів, ніж на чоловічий. Це дало країнам гарний результат. Наприклад, щойно це зробили в Норвегії, країна одразу стала олімпійським чемпіоном і чемпіоном світу з футболу серед жінок.

В Україні ж цю вимогу нахабно ігнорують: керівники клубів мені дивляться в очі й просто заявляють: "А я не хочу". Я з усіма зустрічався, розмовляв, усім пропонував варіанти. Ми в них навіть грошей не просимо. Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки. Коли я приходжу і кажу: "Ось є жіноча команда", на мене всі дивляться, як на дурня. А якщо запропонуєш чоловічу команду, то зовсім інша розмова буде.

– У якому стані "Луганочка" зараз?

– На сьогодні в обоймі "Луганочки" орієнтовно 200 осіб від 13 до 50 років. Дві наші дівчинки опинилися на території Росії. Ми намагаємося їх повернути, просимо батьків, щоб вони привезли дітей у спортінтернат, але все складно.

Ми й далі ведемо переговори із чоловічими клубами, сподіваючись, що хтось візьме нас під крило. УЄФА вже навіть не рекомендувала, а на рівні закону вимагає: якщо є чоловіча команда з футболу, то має бути і жіноча. У Швеції це почалося в середині 1960-х. Це була перша країна, де на жіночий футбол почали виділяти більше коштів, ніж на чоловічий. Це дало країнам гарний результат. Наприклад, щойно це зробили в Норвегії, країна одразу стала олімпійським чемпіоном і чемпіоном світу з футболу серед жінок.

В Україні ж цю вимогу нахабно ігнорують: керівники клубів мені дивляться в очі й просто заявляють: "А я не хочу". Я з усіма зустрічався, розмовляв, усім пропонував варіанти. Ми в них навіть грошей не просимо. Нам сьогодні просто потрібний дах над головою. Ситуація така, що ми – безхатченки. Коли я приходжу і кажу: "Ось є жіноча команда", на мене всі дивляться, як на дурня. А якщо запропонуєш чоловічу команду, то зовсім інша розмова буде.

30 років я і багато моїх друзів намагаємося привернути увагу до жіночого спорту. Є люди, які написали закон і кожному новому скликанню Верховної Ради його пропонують ухвалити – про меценатство у спорті. У всіх країнах, не таких розвинених, як США або Великобританія, такий закон діє. Клуби можуть звернутися до будь-якого підприємця і сказати: "Ми беремо тебе під свою опіку, рекламуємо, а бюджет, суму грошей, яку ти нам видаєш, зараховуватимемо як оплату податків". У деяких країнах черги стоять з охочих спонсорувати спортклуби.

Наприклад, у Марокко кожен клуб має право лише на 10 спонсорів. Так от, там кілька років компанії стоять у черзі, щоб здобути право підтримувати спортклуб. Тому що це престижно й вигідно підприємцю. А в нас лобі зовсім інше. У нас сумна ситуація, бо в законодавстві нічого не прописано. А на державному рівні, зрозуміло, на всіх спортсменів коштів не залишається.

30 років я і багато моїх друзів намагаємося привернути увагу до жіночого спорту. Є люди, які написали закон і кожному новому скликанню Верховної Ради його пропонують ухвалити – про меценатство у спорті. У всіх країнах, не таких розвинених, як США або Великобританія, такий закон діє. Клуби можуть звернутися до будь-якого підприємця і сказати: "Ми беремо тебе під свою опіку, рекламуємо, а бюджет, суму грошей, яку ти нам видаєш, зараховуватимемо як оплату податків". У деяких країнах черги стоять з охочих спонсорувати спортклуби.

Наприклад, у Марокко кожен клуб має право лише на 10 спонсорів. Так от, там кілька років компанії стоять у черзі, щоб здобути право підтримувати спортклуб. Тому що це престижно й вигідно підприємцю. А в нас лобі зовсім інше. У нас сумна ситуація, бо в законодавстві нічого не прописано. А на державному рівні, зрозуміло, на всіх спортсменів коштів не залишається.

Источник информации: https://gordonua.com/

Теги: Луганочка, Николай Никишин

Реклама

Реклама

Новини	Чемпіонат	Кубок	Збірні	Змагання	Мультімедія	Інше
Головні новини Новини футболу Трансферні новини Архів новин	Вища Ліга - турнірна таблиця - календар чемпіонату - бомбардири - попередження Перша Ліга Зимова Першість Архів ігор	Кубок України	Women A WU-19 WU-17 WU-15	Чемпіонат Європи Чемпіонат Світу Ліга Націй Ліга Чемпіонів Європейський футбол - чемпіонат Англії - чемпіонат Німеччини - чемпіонат Іспанії - чемпіонат Італії - чемпіонат Франції Товариські матчі	Відео	План-календар Наші за кордоном День народження
(c) 30.12.2014 "Жіночий спорт Україны" (info@wfpl.com.ua) При використанні матеріалів з сайту посилання на www.wfpl.com.ua обов'язкове. Редакція не несе відповідальності за матеріали з інших сайтів, всі джерела інформації вказуються на нашому сайті. Сайт був відкритий 30.12.2014 р.