Главная страница > Новости
| Дар’я Апанащенко: «Усім зараз складно, але потрібно пережити цей момент» Інтерв’ю сайту Управління у справах молоді та спорту Харківської облдержадміністрації 29.04.2020 17.01 | | У розпал сезону ігрові види спорту в Україні через епідемію коронавірусу та введений карантин, опинились в скрутному положенні. Деякі федерації відмовилися від продовження сезону, а деякі - поки пригальмували, та очікують можливості дограти. Серед тих видів, і це не тільки в Україні, а і в багатьох інших країнах, де поки не визначилися чемпіони та призери, опинилися футбол, в тому числі жіночий.
Про майбутні плани на цей сезон, умови тренування під час карантину, гру у фіналі Ліги чемпіонів, боротьбу України за вихід на Євро та багато цікавого зі спорту та особистого життя в інтерв’ю сайту Управління у справах молоді та спорту Харківської облдержадміністрації розповіла семиразова краща футболістка країни, нападник та капітан харківського клубу «Житлобуд-1» Дар’я Апанащенко.
- Що на даний момент відомо по чемпіонату України, який було припинено через епідемію та введення карантину в країні?
- Складно сказати. Поки не прийнято остаточне рішення. Карантин продовжили... Можна сказати, що все в підвішеному стані.
- Як зараз в цих умовах проводите тренування?
- Тренуємося всі вдома, індивідуально, виходимо тільки на пробіжку.
- Ігрова практика, як бути з нею? Скільки часу буде потрібно, щоб увійти в форму після тривалої паузи?
- В принципі, як кажуть, майстерність не проп'єш. Якщо вона в тебе є, то і з м'ячем будеш в порядку. Головне підтримувати себе фізично, щоб бути в тонусі. До карантину ми готувалися до чемпіонату, форма була вже набрана. Зараз залишається тільки підтримувати її. Ігрову форму в принципі легко набрати. За місяць, думаю, можливо.
- В українському жіночому футболі в основному боротьбу за золоті медалі ведуть дві команди, та обидві вони з Харкова. На Ваш погляд, в чому секрет харківського футболу?
- Якщо брати «Житлобуд-1», то велика роль в цьому президента клубу. Він хотів створити хорошу команду, та зробив це. При цьому він продовжує вкладати в команду. Взяти «Житлобуд-2» - теж хороша команда, але, я вважаю, що ми все одно сильніше їх. Зараз інші команди також стали підтягуватися. Наприклад, з командою з Херсону якось стало складніше грати. Трохи жіночий футбол в якихось моментах поліпшується в країні.
-Чи багато уваги в вашому спорту зараз в Україні приділяється молоді та дітям? Чи ростуть в Україні нові покоління футболісток?
- Я знаю, що в Харкові «Шахтар» відкрив школу для дівчаток. Наш клуб зробив також команду дубль, в якій грають молоді дівчатка по 18, по 16 років. Зараз дуже багато юнацьких та дитячих команд відкривають, та проводять багато дитячих змагань. Плюс зробили так, щоб при кожному клубі повинна бути і жіноча команда. Це величезний плюс для розвитку нашого спорту.
- В Європі поширене те, що кожен професійний футбольний клуб має і жіночу команду. Чому в Україні цього не було?
- У нас і з чоловічим футболом є проблеми. Не дуже багато людей ходить на футбол, хіба що на гранди - «Шахтар» і «Динамо». На жіночий футбол, в свою чергу зовсім мало людей ходить та мало реклами. Взагалі її практично немає. Лише коли Лігу чемпіонів в Харкові грали, зробили хорошу рекламу та до нас прийшли близька 6000 вболівальників. Напевно, ніхто не звертає увагу на жінок, та до сих пір кажуть, що це не жіноча гра. В Європі до цього ставляться по-іншому. Там ставлять на один рівень і жінку, і чоловіка, тому з цим у них немає проблем.
- Чи часто самі стикаєтеся з нерозумінням жіночого футболу? Чи доводиться переконувати співрозмовників?
- У нас в країні таке дуже часто трапляється. Багато людей до сих пір дивуються, та навіть не знають про існування жіночого футболу. Питають: жіночий футбол? Що, як у чоловіків? Доводити нікому нічого не хочеться, адже у кожного своя думка. Я займаюся своєю улюбленою справою, і мені це подобається. А кому не подобається - може не дивитися.
- Чому з усього різноманіття видів спорту вибрали саме футбол?
- Я, насправді, багато чим займалася. Але, як кажуть у футболі, народжуєшся з м'ячем. Так і я, напевно. З самого дитинства мріяла грати в футбол. Я сама з Кривого Рогу. Команди у нас не було жіночої, тому довелося займатися іншими видами спорту.
- На гру футболістки виходять з макіяжем?
- Так, але легкий макіяж такий, не вечірній. Вії підфарбувати можна і т.д.
- У Вас жіночий колектив... Чи бувають сварки?
- Бувають, звичайно. Ми багато часу проводимо в клубі разом, та бувають якісь моменти нерозуміння. Іноді бувають такі навіть важкі моменти. Якщо складний напружений матч, буває що трохи посваримося, але в перерві все з'ясуємо, та вже нормально виходимо грати далі. В збірної, в принципі, немає такого, тому що бачимося не так часто.
- В минулому році в матчі з німкенями жіноча збірна України зазнала найбільшої поразки у своїй історії - 8:0. Важко переживали цей результат?
- У нас були дві складні гри зі збірною Німеччини, та обидва рази ми програли 8:0. Звичайно, було складно морально пережити таку поразку. Ти розумієш, що граєш з грандом, але можна було боротися. Ми, напевно, якось не готові були.
- Чи зберігає наша жіноча збірна шанс на вихід на чемпіонат Європи-2021?
- Я вважаю, що так. Залишилося лише виграти усі інші матчі.
- Коли вони повинні тепер пройти? (Прим. жіночий чемпіонат Європи-2021 перенесли на 2022 рік).
- Поки точно не відомо. Ті що в квітні - перенесли на жовтень. Також повинні бути ігри на початку червня, але їх також перенесуть. Складно сказати. Ми зіграли тільки три матчі. Попереду ще багато хороших ігор, в тому числі з Грецією, яка за останній час дуже підтяглася. Також гра з Ірландією і матчі з Чорногорією.
- Жіноча збірна України - на Олімпіаді... Це реально?
- Це, звичайно, мрії. Але може коли-небудь наша збірна і проб'ється. На даний момент це не реально.
- Настільки серйозний рівень суперників?
- Так, рівень дуже високий.
- Ви сім разів ставали найкращою футболісткою України, навіть граючи за кордоном. Для Вас особисто, що означають ці титули?
- Це гордість за себе, за тренерів, за керівників, які допомагають в цьому. Титулів багато не буває і завжди хочеться ще.
- Будете прагнути і в цьому році стати кращою?
- Так! (Сміється).
- Два роки поспіль Харків приймав груповий етап жіночої Ліги чемпіонів. Давалася взнаки підтримка трибун?
- Так, трибуни дуже добре підтримували. Спасибі уболівальникам. Але хочеться, щоб так і на всі ігри приходили, а не тільки на Лігу чемпіонів.
- При такій підтримці було легше грати, або навпаки відчувався тягар відповідальності?
- Класно було грати, коли чуєш, як трибуни кричать: давай вперед та відчуваєш їх підтримку. Набагато легше грати вдома, ніж в іншій країні.
- В своїй кар'єрі Ви грали в фіналі Ліги чемпіонів. Які спогади та враження залишив той матч?
- Згадувати класно. Хочеться, звичайно, повторення та прагнеш до цього. Виходить або не виходить, це вже інша справа, але хочеться потрапити в цю атмосферу знову. Пам'ятаю, що дуже багато вболівальників тоді в Німеччині було на трибунах - понад 20 тисяч. Люди прийшли, вболівали за свою команду. Незабутні були відчуття.
- В Україні також проходить зимовий чемпіонат з жіночого футболу. Чи виправдовує він себе в якості підготовки до весняної частини основного чемпіонату?
- Мені здається, він трохи не допрацьований в якихось моментах. Ігри кожен день та матчі починаються о 10 ранку. Але, найскладніше те, що всі грають на одному полі і немає можливості для розминки перед грою. Доводиться шукати клаптик поля, щоб розім'ятися. Ігри по 30 хвилин і потрібно вийтита відразу включитися. А ти не можеш включитися, тому що розминки фактично не було. Мені складно оцінити даний турнір, як підготовку, тому що він не допрацьований. Якби він був зроблений більше для футболісток івболівальників, то, звичайно, приніс би багато плюсів.
- В жіночому футболі в Україні не так багато легіонерів грає, лише декілька клубів мають в своєму складі гравців з інших країн. На Ваш погляд, збільшення числа легіонерів дасть поштовх у розвитку українського жіночого футболу, або навпаки буде гальмувати розвиток наших українських футболісток?
- Якщо взяти хорошого легіонера, то він може дати якийсь плюс. Але, я вважаю, що наші футболістки і за якістю гри, і за іншим моментам зараз в основному набагато кращі тих легіонерів, які приїжджають в Україну. Тому немає сенсу робити ставку на легіонерів. Якби ось збільшили кількість можливих замін в матчі, чотири або п'ять, то тоді було б розвиток. У молодих було б більше шансів себе проявити.
- Ви грали на різних позиціях, були і в захисті, і в півзахисті. А в ворота змогли б стати, якби була необхідність?
- Звичайно! Мрію ще і в воротах зіграти. (Сміється). Думаю, що у мене б вийшло. У дитинстві колись пробувала, але не закріпилася там. Але якби якась така ситуація склалася, я була б не проти.
- А в тренувальному процесі у вас польовий гравець стає на ворота?
- Буває. Якщо такий собі тренувальний матч між собою, то часто воротарі у нас в нападі, а гравці стають в ворота. Та й після тренування буває, щоб просто посміятися, стаємо в ворота.
- Чоловіча збірна України вже вийшла на Євро. Чи будете стежити за її іграми?
- Звичайно, намагаємося не пропускати ігри. Буває, що всією командою збираємося та вболіваємо. Дуже подобатися зараз гра нашої збірної. Шевченко зібрав дуже хорошу команду.Вони класно грають і реалізують свої плани. Не знаю, як буде після карантину, але буду стежити обов'язково.
- Взагалі стежите за світовим чоловічим футболом. Чи є улюблені клуби та гравці?
- Мені дуже подобається чемпіонат Англії. Там дуже живий футбол, на мою думку. Іспанський чемпіонат цікавий теж. А ось італійський футбол мені нудно дивитися, там більше тактичні моменти.З клубів мені зараз подобається «Ліверпуль», дуже класно команда грає. Також «Манчестер Сіті». Зінченко наш там - молодець. Серед гравців складно одного когось виділити, який класно грає. Дуже багато гравців високого рівня.
- Як довго бачите себе в якості гравця?
- Мені всі кажуть, не поспішай закінчувати, бо закінчиш і буде складно. Напевно, поки дозволяє здоров'я та є бажання ще грати, то буду грати. Рік, два або три - не можу сказати.
- Хотілося б ще в якомусь чемпіонаті пограти?
- Хотілося б спробувати себе у Франції. Причому в командах високого рівня, щоб подивитися наскільки вони відрізняються в роботі з м'ячем, як думають. Просто чисто з інтересу. А так, щоб в якомусь чемпіонаті себе бачу, то, напевно, вже ні в якому. Мої найкращі роки вже пішли.
- Про тренерську кар'єру не замислювалися?
- В мене вже є тренерська ліцензія в категорії С. Можу тренувати дітей або аматорську команду. Але щоб бути тренером далі, то я вже повинна вирішити, що закінчую в якості гравця та йду на тренерські курси і т.д. Поєднувати навчання та гру складно.
- Яка зараз Ваша головна мета або мрія?
- Звичайно, хочеться, щоб швидше пройшов карантин, щоб всі були здорові та щоб ми вже почали грати в футбол. А найближчі цілі - це виграти з клубом чемпіонат України, а зі збірною - вийти до фінальної частини чемпіонату Європи.
- В зв'язку з карантином, напевно, більше часу для себе з'явилося. Як його проводите?
- Часу ніби й багато, але він якось швидко проходить. У мене є собака, з якою гуляю. Вранці вийшла з нею, потім в мене тренування, потім приготувала щось поїсти. Начебто часу і багато, але я б не сказала, що його нікуди витрачати. Я зробила собі такий графік і дні не тягнуться, а більш так компактно все. Загалом знаходжу, чим зайнятися.
- Щоб побажали людям в умовах карантину та вимушеної ізоляції?
- Хотіла б побажати в першу чергу здоров'я та дотримуватися карантину. Усім зараз складно, але потрібно пережити цей момент.
Источник информации: http://fczh1.com/
Теги: Апанащенко Дарья, Жилстрой-1 |
|
|
Последние новости по теме: 02.02.2024 "Металіст 1925" - тепер і регбійна команда 13.01.2024 Шлях від футболістки до тренера, перші дні війни в Херсоні, керівники "Восходу" кинули футболісток напризволяще 05.01.2024 По завершенні сезону ЖФК "Металург" буде розформовано 14.12.2023 SeaSters | Остання серія | За кадром | Серія 9 03.12.2023 SeaSters | Адміністрація та керівництво | Андросов, Бурка, Ковальчук, Яковлева | Серія 8 23.11.2023 SeaSters | Молоде покоління | Довбуш, Харитонова, Федоренко, Осадча, Дурбало | Серія 7 13.11.2023 SeaSters | Конкуренція | Анпілогова Марія, Коваленко Ілона, Лиховид Ліза, Кісельова Марго | Серія 6 06.11.2023 Вперше в українському футболі. Експівзахисниця збірної України очолить Ворсклу U19 19.10.2023 SeaSters | Легіонерки | Думі, Жозефіна, Дженіфер, Лія та Ігнатович Наталія | Серія 4 05.10.2023 SeaSters | Дисципліна | Олена Мустафаєва та Додурич Євген | Серія 3
|
Видео:
13.01.2024 Шлях від футболістки до тренера, перші дні війни в Херсоні, керівники "Восходу" кинули футболісток напризволяще 14.12.2023 SeaSters | Остання серія | За кадром | Серія 9 03.12.2023 SeaSters | Адміністрація та керівництво | Андросов, Бурка, Ковальчук, Яковлева | Серія 8 23.11.2023 SeaSters | Молоде покоління | Довбуш, Харитонова, Федоренко, Осадча, Дурбало | Серія 7 13.11.2023 SeaSters | Конкуренція | Анпілогова Марія, Коваленко Ілона, Лиховид Ліза, Кісельова Марго | Серія 6
|
|
| | |