Главная страница > Новости
| Наталія Жданова: «Футбол – гра №1!» Футбольна особистість 25.03.2015 10.45 |  | Наталія Жданова – добре відома та шанована особистість у жіночому футболі України, одна з провідних футболісток країни від часів становлення нашого жіночого футболу. Ще донедавна вона демонструвала свою майстерну гру у складі відомих клубів і національної збірної України, а тепер передає свій цінний досвід новому поколінню футболісток. Варто відзначити те, що впродовж багатьох років вихованка миколаївського футболу робить свій вагомий внесок у звитяги чернігівської «Легенді» – раніше як гравець, а тепер як тренер. За кілька днів у Наталії Жданової день народження, а сьогодні талановита футболістка люб’язно погодилася на інтерв’ю для відвідувачів сайту wfpl.com.ua та читачів тижневика «ФутболПростір».
- Наталіє, розкажіть, будь ласка, коли ви захопилися футболом і чому саме футбол привернув вашу увагу? Можливо, раніше ви займалися іншим видом спорту?
- У часи мого дитинства можна було тільки мріяти про секції жіночого футболу, тому я, як і більшість дівчат нашого покоління, ганяла м’яч у дворі з хлопцями. А взагалі починала я свою спортивну кар’єру зі стрибків на батуті, трохи пізніше стала займатися велоспортом. Але футбол у моєму житті завжди займав перше місце.
- Якими були ваші перші кроки у футболі, де вони були зроблені, під чиїм керівництвом?
-У 1989-му році у нас в школі проводився набір до групи заняття футболом. Так я опинилася у миколаївській СДЮШОР «Торпедо», моїм першим тренером став Анатолій Миколайович Онищенко. До речі, на той момент у нас в «Торпедо» були чотири команди дівчаток – 1976-го – 1979-го років народження.
- Які найяскравіші спогади у вас залишилися від виступів за дівочі команди?
- Напевно, найяскравішим моментом була участь нашої команди у фінальній частині тоді ще Всесоюзного турніру з футболу. Ігри проходили у Москві, в Олімпійському селищі. Ми посіли третє місце, я отримала нагороду як кращий півзахисник турніру. А коли через три місяці мені прийшов виклик у збірну Союзу, все ДЮСШ «стояло на вухах». Правда, дуже шкода, що так і не довелося зіграти жодної гри, тому що у перший день зборів ми дізналися про розпад СРСР і нас відправили по домівках.
- Як відбувався у вас перехід у дорослий футбол, за яку команду ви тоді виступали?
- Перша моя доросла команда була «Таврія» (Херсон). У 1992-му році ми грали в першій лізі чемпіонату України.
- Розкажіть докладніше, як складалася ваша подальша кар’єра футболістки?
- У 1994-му році мене запросили в команду вищої ліги "Аліна" (Київ), де я провела чотири сезони. Саме з цією командою я вперше стала чемпіонкою України і двічі володарем Кубка України. А далі виступала у таких командах: у 1998-ому році – «Калужанка» (Калуга), 1999-му – «Донеччанка» (Донецьк), 2000-му – «Київська Русь» (Київ), 2001-му – 2003-му роках – «Легенда» (Чернігів), 2004-му році – «Енергія» (Воронеж), 2005-му – «Житлобуд-1» (Харків), 2006-му – 2012-му роках – «Легенда» (Чернігів). До речі, тільки за «Легенду» я провела 164 офіційні матчі, якщо враховувати всі ігри чемпіонату України, то я можу позмагатися зі старожилом нашого чемпіонату Тетяною Громовською)))
- Розкажіть також, будь-ласка, про своє футбольне амплуа. На яких позиціях на футбольному полі вам довелося грати, де почувалися найкомфортніше?
- В основному я грала на позиції центрального захисника. Хоча, якщо було треба, то і в нападі доводилося бігати. Ну, а якщо брати загалом, то за більш, ніж двадцять років я грала практично на всіх позиціях, крім правого півзахисника і воротаря)) Ще на початку моєї кар’єри тренер говорив, що хороший гравець повинен вміти грати на будь-якій позиції. А комфортно я все таки почувалася у захисті, практично у будь-якій грі можна знайти момент для підключення в атаку. У мене був сезон, коли я, граючи центральним захисником, забила десять чи дванадцять м’ячів.
- Розкажіть про свій досвід виступів за національну збірну України. Які матчі запам’яталися найбільше, які враження залишилися від поїздок в інші країни?
- До збірної України мене вперше викликали у 1997-му році. Знаєте, напевно, кожна гра залишила слід у душі. Адже, виходячи на поле, ти розумієш, що тобі випала честь представляти свою країну. І це почуття не можна передати словами – це треба відчути.
А країни... Сподобалося в Іспанії, Франції. У США теж було цікаво, але, якщо чесно, вдома краще))
- Чи запрошували вас у закордонні клуби?
-Так, були можливості пограти у Німеччині, Швейцарії.
- Які успіхи вважаєте найважливішими у своїй футбольній кар’єрі?
- Я вважаю, що не можна у футболі та й взагалі у спорті ділити успіхи на важливі і не дуже. Тому що кожна гра, кожна перемога важливі. У кожній грі ми чогось вчимося. І для мене особисто п’яте чи шосте чемпіонство так само важливе як і перше.
- Коли ви вперше випробували себе як тренер? Наскільки великий у вас досвід наставника?
- У 2013-му року я почала працювати в Миколаєві, у СДЮШОР «Торпедо», тренером, а у 2014-му році мене запросили в «Легенду». Так що тренерського досвіду поки небагато, але, як говориться, які наші роки, – все ще попереду.
- Які цілі ставите перед собою у тренерській роботі?
- Цілі завжди повинні бути найвищі, інакше ніколи нічого не виграти.
- Які враження у вас залишилися від недавньої зимової першості України? Наскільки успішним вважаєте результат, показаний командою Чернігова на цій першості?
- Зимова першість пройшла на хорошому організаційному рівні. Велике спасибі Комітету жіночого футболу ФФУ за те, що у такий непростий час знаходить можливості проводити такі турніри.
А з приводу результату – ми розглядали цю першість як етап підготовки до чемпіонату.
- Яка ситуація зараз у чернігівській «Легенді»? Чи активно готується команда до нового сезону? Які завдання керівництво клубу ставить перед командою у 2015-му році?
- У «Легенді» нормальна робоча обстановка. Завдання у нас стоять виграти чемпіонат України, Кубок України і потрапити у Лігу чемпіонів.
- А як на сьогоднішній день йдуть справи з розвитком жіночого футболу у рідній для вас Миколаївській області?
- Зараз є команда «Торпедочка», на сьогоднішній день вона вже два роки виступала у першій лізі. У збірній України U-19 Миколаїв представляє вихованка «Торпедочки» Олена Клепацька.
Хочу подякувати Миколі Леонтійовичу Єропунову за те, що підтримує нашу миколаївську футбольну молодь. У планах створити в Миколаєві боєздатну команду, яка зможе скласти конкуренцію клубам вищої ліги.
- Наталіє, розкажіть, будь-ласка, про себе, якщо можна так сказати, поза футболом. Чим ще ви захоплюєтеся? Як любите проводити вільний час?
- У вільний час я люблю читати, багато гуляю зі собакою, люблю покататися на велосипеді.
- Якщо можна, розкажіть про свою сім’ю. Як ставляться ваші рідні та друзі до вашого захоплення футболом? Чи підтримують вас?
- Від самого початку батьки були проти футболу – і карали, і ключі відбирали, щоб не могла втекти на тренування. У тринадцять років я тричі на тиждень їздила на тренування з Миколаєва до Херсона. Звичайно, коли десь через пів року батько дізнався про це, був великий скандал. Але врешті-решт батьки зрозуміли, що я не відступлюся і змирилися з моїм вибором. Друзі, звичайно, підтримують мене, мама хвалиться моїми медалями)))
- Які поради можете дати дівчаткам, які починають займатися футболом? Які, на ваш погляд, головні складові успіху в кар’єрі футболістки?
- Дівчатам хотілося б порадити більше тренуватися, слухати своїх наставників, не здаватися, якщо щось не виходить. А головні складові успіху, я думаю, це величезне бажання перемогти, величезна самовіддача, ну, і найголовніше, потрібно любити футбол. Адже футбол – це гра №1!!!
Ярослав Рачковский, ФутболПростир
Источник информации: http://wfpl.com.ua
Теги: Наталья Жданова, Легенда | |
|
|
|
Последние новости по теме: 06.07.2024 Відношення "Динамо" до жіночого футболу: "Ви знаєтє, что б сдєлал Лобановскій, єслі би увідєл женщін тут?" 02.02.2024 "Металіст 1925" - тепер і регбійна команда 13.01.2024 Шлях від футболістки до тренера, перші дні війни в Херсоні, керівники "Восходу" кинули футболісток напризволяще 05.01.2024 По завершенні сезону ЖФК "Металург" буде розформовано 14.12.2023 SeaSters | Остання серія | За кадром | Серія 9 03.12.2023 SeaSters | Адміністрація та керівництво | Андросов, Бурка, Ковальчук, Яковлева | Серія 8 23.11.2023 SeaSters | Молоде покоління | Довбуш, Харитонова, Федоренко, Осадча, Дурбало | Серія 7 13.11.2023 SeaSters | Конкуренція | Анпілогова Марія, Коваленко Ілона, Лиховид Ліза, Кісельова Марго | Серія 6 06.11.2023 Вперше в українському футболі. Експівзахисниця збірної України очолить Ворсклу U19 19.10.2023 SeaSters | Легіонерки | Думі, Жозефіна, Дженіфер, Лія та Ігнатович Наталія | Серія 4
|
Видео:
13.01.2024 Шлях від футболістки до тренера, перші дні війни в Херсоні, керівники "Восходу" кинули футболісток напризволяще 14.12.2023 SeaSters | Остання серія | За кадром | Серія 9 03.12.2023 SeaSters | Адміністрація та керівництво | Андросов, Бурка, Ковальчук, Яковлева | Серія 8 23.11.2023 SeaSters | Молоде покоління | Довбуш, Харитонова, Федоренко, Осадча, Дурбало | Серія 7 13.11.2023 SeaSters | Конкуренція | Анпілогова Марія, Коваленко Ілона, Лиховид Ліза, Кісельова Марго | Серія 6
|
|
| | |